123456

Чемпіонка Європи-2020 і чемпіонка України серед юніорів-2021 Ірина Кубрак розповіла, яким був її шлях у великий спорт, плани у новому році та складові успіху.
-Ірино, пам’ятаєте, коли почали займатися спортом?
-Це було у 12 років. . У п’ятому класі я записалась до спортивного класу з плавання. Це була загальноосвітня школа № 76 (ДЮСШ №25) на Борщагівці. З цього все й почалось… Можу сказати, що це не було випадково. Адже я завжди любила море, різні водоймища і мріяла записатися в басейн. Можна сказати, що у дванадцятирічному віці, коли потрапила у спортивний клас, дитяча мрія нарешті здійснилась.
- Памятаєте свої перші враження?
- Спочатку було не дуже просто. Я навіть плавати не вміла. Але вже тоді прагнула досягти рівня спортсменів, старших за віком. Поступово входила у певний ритм. А вже за рік побачила перші результати, які дозволили взяти участь у чемпіонаті Києва, який мені дуже сподобався, а за два з половиною роки - виконати норматив кандидата у майстри спорту.
-Коли і за яких обставин вирішили зайнятися сучасним п’ятиборством. Можливо, це був вплив Ваших тренерів?
-Саме так. На той час зі мною працювали провідні тренери з плавання 25-ї школи Олексій Хруленко і Ольга Шевцова. Від них власне, я й дізналась про сучасне п’ятиборство, і почала займатися цим непростим і, водночас, дуже цікавим видом спорту.
Складається враження, що ви органічно вписались у пентатлон, і наразі демонструєте досить високі результати…
-Мені, дійсно, подобається пентатлон, хоча на початку було непросто. Адже потрібно було опанувати п’ять видів спорту, з яких я на достатньому рівні вміла лише плавати. Але концентрація та внутрішня мотивація на результат допомогли поступово адаптуватися.
-Які види вам легше вдалося опанувати?
-Звісно, плавання, адже я прийшла, вже маючи підготовку. Крім того, подобається фехтування. Але воно складне як технічно, так і психологічно. До того ж, це один з найдорожчих видів. Напевне, тому, коли досягаєш результат - відчуваєш неймовірні емоції. Подобається також конкур. Пам’ятаю, що в ранньому дитинстві мріяла ним займатися, навіть збирала плакати з конями, потім забула про це. А через 10 років дитяче захоплення вдалося реалізувати.
- Чи є у Вас улюблений тренер? І що головне, на Ваш погляд, в роботі тренера?
Зі мною працюють декілька тренерів. Це Михайло Подольський, Анатолій Гуц, Тетяна Зубарєва, Олексій Хруленко і Ольга Шевцова. Це професіонали, які натхненно сталяться до роботи, я усім їм вдячна. Щодо головних складових тренерської роботи, то це, в першу чергу, зацікавленість в успішному результаті вихованця та професійне складання плану роботи. А також психологічна підтримка, звісно ж. Підкреслюю – тренер – ключова фігура, від якої залежить результат спортсмена. Особливо у п’ятиборстві, яке є дуже складним як технічно, так і психологічно, видом спорту. Адже мотивація, яку дає тренер, надзвичайно впливає на кінцевий результат.
-Ви досить успішно завершили минулий рік з титулом чемпіонки Європи серед молоді до 24 років. Чим він запам’ятався особисто для Вас?
Для мене минулий рік був непростим. Перші старти - чемпіонати України - на початку року та всередині року були складними і не дуже вдалими. Це впливало морально, як, утім, і тривалий локдаун, проблеми зі здоров’ям, які в мене були. Усе це призвело до того, що чемпіонат,який відбувся одразу після тривалої ізоляції теж завершився не з тим результатом, на який я очікувала.
-Але ж восени ви успішно виступили чемпіонат Європи у Польщі, здобувши бронзу в командних змаганнях і золото в естафеті – мікс...
-Так це стало переламним для мене. Я перестала концентруватися на болісних відчуттях, прийшло усвідомлення, що я зможу це подолати, і результат докорінно змінився. …Надзвичайно важливою була підтримка з боку партнера по збірній команді Кирима Шехмаметьєва, з яким ми разом стартували у змішаній естафеті. Дуже підтримувала Ольга В’ячеславівна, яка постійно була поруч і мотивацію з боку якої я відчувала.
Чи є у Вас рецепт успіху?
Наполегливість, бажання тренуватися і віра у власні сили. Внутрішня мотивація – це головне, без цього ніяких результатів не буде.
Іра – морально дуже сильна спортсменка, - зазначила старший тренер з сучасного п’ятиборства міста Києва Ольга Шевцова. . Той факт, що вона прийшла у спортивний клас у 12 років, не вміючи плавати, і вже за два з половиною роки виконала норматив майстра спорту, є досить красномовним. У Ірини дуже міцний внутрішній стрижень, вона сама ще повністю не усвідомлює наскільки це важливо. Я вірю в цю спортсменку і вважаю, що в неї серйозні перспективи, а головні успішні старти – ще попереду.
Записала Олена Котляр