Розпочався передолімпійській рік, в якому починається боротьба за здобуття ліцензій на участь в наступних Олімпійських іграх в Парижі. У важких умовах воєнного стану до цього долучаються представники багатьох видів спорту, у тому числі і п’ятиборці. Вид спорту, створений П’єром де Кубертеном, сьогодні знаходиться в олімпійській програмі в дуже складному становищі. МОК гарантовано запевнив його участь в Іграх в Парижі, але його присутність у наступних Іграх в Лос-Анжелесі під великим питанням. Скандали навколо верхової їзди в програмі сучасного п»ятиборства на останніх олімпійських іграх в Ріо та Токіо поставили багато питань до UIPM , яка прийняла безпрецедентне рішенні щодо заміни конкуру на нову дисципліну – obstacle (смуга перешкод).
На ці та інші питання ми розмовляємо з президентом Федерації сучасного п»ятиборства України ІГОРЕМ ПАНІНИМ. Очільник ФСПУ своєю головною метою на нинішньому етапі вважає збереження сучасного п’ятиборства в олімпійському русі!
Під час останнього чемпіонату України відбулись тестові змагання з нової дисципліни – подолання смуги перешкод – запровадженої UIPM наприкінці минулого року.
– Як ви особисто ставитесь до заміни конкуру на нову дисципліну?
– Складне питання. Вперше воно було порушене в контексті майбутніх Олімпійських ігор в Лос-Анджелесі. На позачерговому засіданні виконавчого комітету UIPM було запропоновано поміняти конкур на смугу перешкод на вимогу організаторів Олімпійських ігор. Для мене це було повною несподіванкою і навіть викликало шок. Адже, як професійний спортсмен, я сформувався на класичній школі п’ятиборства, невід’ємною частиною якої є саме кінний спорт.
– І як ви на це відреагували?
– Моя перша реакція була, звісно, негативною. Як і багатьох моїх колег, які так само як і я сформувались за класичною програмою пентатлону. Пам’ятаю, ми звернулися з листом до Міжнародної федерації, висловлювали думки в соціальних мережах, адже вважали ці зміни неприйнятними. Фактично це йшло всупереч тим цінностям пентатлону, на яких сформувалась ціле покоління спортсменів різного віку, і які, звісно ж, негативно сприйняли такі новації.
– Як вплинув на цей процес інцидент на Олімпійських іграх в Токіо з німецькою спортсменкою Анікою Шлео?
– Звісно, це вплинуло. Хоч, як на мене, ця історія була дуже розкручена медійно. Сльози спортсменки, нервова поведінка тренерки, через яку спалахнув, власне, скандал, одразу опинилися в центрі уваги усіх медіа ресурсів, захисників тварин та членів МОК.
– Як на мене, це стало останньою крапкою, що спричинила зміни. Позаяк спортивний світ давно до них рухався. Головним аргументом ініціаторів змін було те, що п’ятиборству потрібні зміни відповідно до вимог часу. А конкур гальмує розвиток цього виду спорту. Дійсно, після певного аналізу, зрозумів, що з цим варто погодитися. Адже останніми роками конкур перетворився на суто статистичний вид. Я часто спостерігав, скажімо, що організатори змагань не в змозі виставити достатню кількість підготовлених коней, забезпечити підготовку вершників. Відверто кажучи ми і в Україні вже багато років не мали можливості організувати повноцінні міжнародні змагання у зв»язку з неможливістю забезпечити змагання з достатньою кваліфікованим складом коней.
– Як ви поясните те, що сучасне п’ятиборство створене як суто олімпійський штучний вид спорту зазнало стільки змін за 100 років свого існування?
– Справді сучасне п’ятиборcтво у версії його засновника П’єра де Кубертена було суто олімпійським видом. У класичному вигляді – це змагання офіцерів на олімпіадах. І так цей вид спорту існував до 1948 року. Як свого роду, данина олімпізму. Це було цікавим до тієї пори як спорт почав динамічно розвиватися. Тоді й стало зрозумілим, що в такому консервативному вигляді п’ятиборство існувати вже не може.
Після 1948 року весь розвиток цього виду спорту відбувався під егідою змін. Щось мінялося постійно – формат, дистанції, шукали оптимальні моделі, які були б цікавими та адаптованими до сучасних умов і відповідали тенденціям розвитку спорту. Міжнародна федерація – найактивніший та найінновацінніший суб’єкт міжнародного спорту. Змінювалися вимоги Міжнародного олімпійського комітету і відповідно потрібно було на них реагувати та міняти правила виду спорту.
Особливо динамічно цей процес почав відбувався останні двадціять років , коли були введені субвиди: біатл, тріатл, шкільний біатлон. А кульмінацією стало запровадження в 2013 році концепції – один стадіон, один квиток для глядачів, п’ять годин, п’ять видів … Це було дуже цікаво та захоплююче.
– Справді амбітний і важливий крок з точки зору перспектив нашого спорту.
– До речі, саме ця концепція була втілена на Олімпіаді в Токіо. Але цього, як виявилося, було недостатньо. Зміни торкнулись і формату, який буде використано на наступних Іграх в Парижі. Зокрема, вони стосуються півфінальних змагань, проведення попереднього турніру з фехтування. І у фіналі відбудуться змагання на пентатлон-стадіоні за півтори години..
– І все ж таки, не сумуєте за конкуром, який був родзинкою і навіть прикрасою сучасного п’ятиборства?
Як я вже казав, рішення виконкому Міжнародної федерації замінити конкур у програмі сучасного п’ятиборства на смугу перешкод стало шоком для цілого покоління спортсменів і для мене, звісно ж. Але світ змінюється і змінюються відповідно правила нашого виду спорту, в якого з конкуром за нинішніх умов немає майбутнього. Напередодні Конгресу UIPM президія ФСПУ, після важких дебатів, все ж таки одноголосно підтримала зміну п’ятої дисципліни пентатлону задля продовження його олімпійської історії. Підкреслюю: заміна конкуру на атлетичний вид – подолання смуги перешкод, фактично, єдиний спосіб наразі зберегти пентатлон в олімпійській програмі. А це є нашим головним завданням.
На фото:
Срібний призер Олімпійських ігор 2016 Павло Тимощенко
Нова п’ята дисципліна сучасного п’ятиборства – смуга перешкод